Від словника до плагіату: що варто знати про енциклопедичні видання

Вийшла друком наукова стаття дослідників Інституту в “Українському історичному журналі”, присвячена спростуванню поширеного хибного уявлення про те, що підготовка енциклопедично-словникових видань не потребує дотримання високих стандартів академічної доброчесності та законодавства в галузі авторського права. Поштовхом до написання статті були дискусії, що розгорнулися влітку 2024 року в українському суспільстві, про те, наскільки етично під час створення енциклопедичного словника використовувати чужі тексти, ідеї, дані, не вказуючи їхніх авторів або й взагалі видаючи їх за результати власних досліджень? Виявилося, що в інтелектуальному середовищі існує проблема недостатнього уявлення про природу енциклопедичної літератури.

Стаття засвідчує дві поширені помилки у розумінні довідкових видань:

❌ Енциклопедичні тексти є нагромадженням інформації з різних джерел.

✅ Насправді, енциклопедичні тексти є результатом опрацювання інформації з різних джерел, тобто вони відтворюють знання, оприлюднені в цих джерелах, у формі і згідно з принципами, що не суперечать академічній доброчесності. Це складний інтелектуальний процес, а не механічне складання інформації з джерел шляхом її копіювання.

❌ Енциклопедії транслюють загальновідомі знання, тож їхні тексти є суспільним надбанням, перебувають “поза зоною”  плагіату.

✅ Насправді, кожне таке видання має авторів, які підготували тексти гасел (статей) для нього, а також своїх укладачів, редакторів. Це означає, що енциклопедії захищені авторськими правами, отже, не є творами суспільного надбання. Авторські права на енциклопедичні тексти належать їхнім авторам, а це, серед іншого, означає, що автори, готуючи їх, мають керуватися академічною доброчесністю і дотримуватися авторських прав, використовуючи інші джерела.

Особливо актуальними ці питання стають у контексті підготовки науково-популярної довідкової літератури, що висвітлює суспільно чутливі теми української історії, коли неврахування академічної етики, наявність плагіату здатне звести нанівець всю користь таких видань.

Читати статтю: https://doi.org/10.15407/uhj2025.01.215