ЕСУ як джерело знань у воєнний час

Статті актуальної тематики

Електронна версія ЕСУ нині містить 64041 статтю на літери «А» – «Н». Головна сторінка сайту має рубрику «Вибрані статті». У ній представлено статті, що, на думку редакції, є актуальними в той чи інший період. Її зазвичай наповнювали найцікавіші статті з чергового оприлюдненого тому (донедавна ця рубрика презентувала матеріали 22 тому та статтю «Ковід»).

Нині основним наративом в інформаційному полі України є війна. То ж статті ЕСУ, дотичні до цієї тематики, закономірно містяться сьогодні серед «Вибраних» – «Біженці», «Бідність», «Геноцид», «Еліта національна», «Колективна безпека», «Конформізм соціальний», «Ленд-ліз», «Людський розвиток», «Міжнародне право», «Насильство», «Національна мова». Безсумнівно, майже всі вони потребують доповнення, розширення чи зміщення акцентів з огляду на сучасні реалії. Та загалом зміст статей лишився актуальний і не застарів, тож всі вони дають адекватну академічну інформацію про суть того чи іншого явища, поняття, події.

Активна фаза війни, що розпочалася 24 лютого, актуалізувала низку пов’язаних з нею понять, а саме: біженці, насильство, бідність. З часів 2 світової війни людство не стикалося з такою кількістю переселенців та біженців – наразі майже 4 млн людей, що виїхали за кордон, та 6,5 млн переміщених осіб у межах країни. Відтак майже чверть населення України перебуває за межами своїх домівок і без можливості праці, заробляння грошей, створення матеріальних благ. Всі вони потребують витрат на переміщення й тимчасове перебування в безпечних умовах. Значна їх частина полишила домівки з мінімальною кількістю речей. Такі міграції населення зумовлюють його зубожіння. Особливістю цієї війни є небачені пограбування, до яких вдаються військові РФ. Грабують не лише оселі громадян України, вивозячи все цінне майно, а інше руйнуючи, спалюючи, а й магазини, склади, підприємства, заводи, навіть вантажівки з гуманітарною допомогою. Історики мають вивчити й дати оцінку масштабам цих злодіянь.

Всі війни супроводжувалися насильством, власне, війна і є насильством з допомогою зброї. З ходом історії людська цивілізація еволюціонувала. Прогрес позначився і на війнах – з’явилися правила їх ведення, визначені міжнародним правом. Однак для нинішньої війни характерні небачені масштаби насильства проти мирного населення: руйнування міст, інфраструктури, об’єктів соціального призначення (школи, дитсадки, адміністрації тощо), культурних і релігійних установ. Мародерство, вбивство невинних цивільних людей, зґвалтування, викрадення, тортури набули величезного поширення і мають всі ознаки не лише воєнних злочинів, злочинів проти людяності, а й геноциду українського народу.

Україна нині веде боротьбу не лише проти військової, а й інформаційної потуги РФ. Брехня, цинізм, безсоромність, що повністю заполонили російське суспільство, не мають меж.

Понад місяць ЗСУ ведуть запеклу боротьбу не лише за свою Батьківщину, захищаючи цим і сусідні дружні країни, а й за основні цінності демократичного світу. Особливо в перші дні активної фази було надзвичайно складно керівництву нашої держави переконати США та країни ЄС в агресивних намірах та планах РФ щодо мирного населення й отримати дієву підтримку. Лише масштаби руйнувань, насильства, злочинів, гуманітарної катастрофи, втрат, яких зазнала Україна, спонукали Захід до надання Україні потужної допомоги, задіяння колективної безпеки, активізації намірів щодо введення в дію ленд-лізу.

У надзвичайні часи зростає значення й роль національної еліти, національної культури, мови, адже сучасна війна – гібридна, й окрім збройної боротьби, є інформаційна, культурна, мовна. Керівництво України, її Збройних Сил та багато українців виявили риси справжніх лідерів, оскільки нині на нашу державу, без перебільшення, покладена місія побороти всесвітнє зло, захистити земну цивілізацію, цінності сучасного світу.

Хто і що читає сьогодні?

За 45 днів війни загальна картина відвідуваності електронної версії «Енциклопедії Сучасної України» суттєво змінилася порівняно з попереднім періодом (див., наприклад, підсумки 2021 року). Це виявляємо як на рівні читацької аудиторії, так і тематики статей, які цікавлять читачів. Зокрема, збільшилася частка аудиторії з інших країн. Раніше сукупно вона становила близько 5%, за час війни – зросла до 18%.

Аудиторія е-ЕСУ за цей період (перші 10 країн серед 133)

Найпопулярнішими статтями сайту закономірно стали ті, що пов’язані з війною (до цього завжди превалювали статті географічного циклу). Вочевидь, постать Степана Бандери сьогодні вкрай популярна – стаття про нього отримала найбільшу кількість переглядів на сайті ЕСУ. Постать Бандери активно використовує російська пропаганда у розпалюванні теми нацизму в Україні й ненависті до українців. Прикметно, що окрім нього, російська пропаганда не здатна назвати фактично жодного іншого ім’я, обґрунтовуючи нацизм в Україні як мотив скоєної воєнної агресії. Складається враження, що для росіян Степан Бандера досі живий, а його захоплення – їхня мета.

Статті, що мали найбільшу кількість переглядів за цей період:

1. Бандера Степан Андрійович
2. Бандера Андрій Степанович
3. Біологічна зброя
4. Денаціоналізація
5. Гостомель
6. Міжнародний військовий трибунал
7. Бандерівці
8. Бойові отруйні речовини (БОР)
9. Інфраструктура
10. Воєнна тактика

Ще один дискурс російської пропаганди ґрунтується на дезінформації про біологічну зброю, яку начебто створюють в Україні і яка діє винятково на громадян РФ. Популярність цієї теми бачимо й на прикладі наступної після прізвища «Бандера» за кількістю переглядів статті «Біологічна зброя». Відрадно, що читачі, шукаючи відомості в інформаційному просторі про найбільш актуальні явища, потрапляють на сторінки ЕСУ й мають змогу користуватися перевіреною інформацією.

Один із фундаментальних сенсів ЕСУ – забезпечувати українське суспільство надійними науковими знаннями про український народ і українську державу, її внесок в людську цивілізацію. Адже надійність знань, непорушність їх достовірності є основоположним принципом інформаційної безпеки держави.