народився 14 листопада 1961 року в с. Варварівка Іллінецького району Вінницької області. Географ-геоморфолог. Основні напрямки наукових досліджень стосуються питань структурної геоморфології, методології географічної науки, застосування дистанційних методів при вивченні поверхні Землі. Займається проблемами теоретичної геоморфології, морфоструктурного та неотектонічного аналізу, а також проблемами військової географії. Доктор географічних наук (2002), професор (2003). Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2008). Почесний професор Ужгородського національного університету.
У 1984 році закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка. У 1984–1985 роках – асистент природничо-географічного факультету Вінницького педагогічного інституту ім. Миколи Островського.
Від 1985 року працює в Київському університеті: як стажист-дослідник при кафедрі геоморфології географічного факультету (1985–1987) брав участь у наукових польових експедиціях на Памірі, Кавказі, Поволжі, Югославії, Німеччині, різних регіонах України; аспірант географічного факультету (1987–1990); асистент (1990–1997), доцент (від 1997) кафедри геоморфології та палеогеографії; завідувач кафедри землезнавства та геоморфології (від 2002). У 2012–2013 роках перебував на науково-педагогічному стажуванні в Інституті географії Математично-природничого факультету Університету Яна Кохановського (м. Кєльце, Польща).
Автор понад 100 наукових праць, співавтор низки монографій. Автор карт Національного атласу України.
Віце-президент–Головний вчений секретар Українського географічного товариства (від 1995). Учасник Міжнародних географічних конгресів у Сеулі (Республіка Корея, 2000) та Глазго (Велика Британія, 2004).
Стаття про Сергія Бортника на сторінках 3-го тому Енциклопедії Сучасної України.