Ми є свідками стрімкого розвитку генеративного штучного інтелекту (ГШІ), що навчився створювати тексти, як людина високої ерудиції і компетенції. А відтак, серед інших, постають питання про вплив ГШІ на розвиток енциклопедистики. Сучасні енциклопедії найчастіше функціонують як електронні платформи, що пропонують зібрані верифіковані знання. Їхній контент зазвичай створюють фахівці на основі глибоких знань і на апробованих принципах добору джерел, що забезпечує об’єктивність, академічну доброчесність, отож, суспільством енциклопедії сприймаються як авторитетні ресурси.
Один з аспектів проблеми – застосування ГШІ в Інтернеті, що слугує засобом доступу до авторитетного енциклопедичного контенту. Пошукові системи типу Google з появою ГШІ зазнають змін, спрямованих на те, щоб користувач швидко отримав необхідну інформацію. Якщо раніше пошук був інструментом для знаходження джерел, то сьогодні він дедалі частіше пропонує готові відповіді, згенеровані безпосередньо в інтерфейсі сервісу.
Як ця ситуація впливає на користування електронною версією ЕСУ, чи є загроза її витіснення з поля зору користувачів інтернету та інші подібні питання висвітлено у нещодавно опублікованій статті науковців Інституту енциклопедичних досліджень НАН України «Онлайн-енциклопедистика і генеративний штучний інтелект: виклики і перспективи (на прикладі Енциклопедії Сучасної України)». Ця публікація є важливим кроком до осмислення ролі енциклопедій у новому інформаційному середовищі. Читати статтю: https://doi.org/10.15407/scine21.02.064