Ukrainian
English
French
German
SpanishВийшла друком книга гол. наук. співробітника Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, акад. НАН України Івана Дзюби з нагоди його 90-річчя “Лицар літературної науки: Про Олександра Білецького”. Це різні за обсягом і роками створення тексти, з яких постає портрет не лише академіка О. Білецького, а й власне, І. Дзюби.
Це найґрунтовніше на сьогодні дослідження, присвячене по-статі, спадщині та науковим поглядам визначного українського літературознавця Олександра Білецького, було написано в 1967–1969 рр., коли його автор Іван Дзюба, літературний критик і член Спілки письменників України, працював спершу літературним коректором в «Українському біохімічному журналі», а потім зумів на певний час влаштуватися «за фахом», отримавши посаду редакційного працівника видавництва «Дніпро». Про те, в яких умовах творилося й жилося Іванові Михайловичу, дають уявлення щоденникові записи тодішнього партійного керівника України Петра Шелеста: «За моїм завданням Дмитерко, Коротич, Подоляк написали гарну статтю проти концепції Дзюби. Прочитав лист П(…) і Дмитерка, в якому вони розвінчують Дзюбу, добре написали, просто молодці» (21 липня 1969 р.).
…Писав це не якийсь печерний українофоб, а загалом прихильний до української мови й історичної пам’яті Петро Шелест. Однак свою фундаментальну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація», скеровану проти винародовлення України, Іван Дзюба писав у 1965 р. (а Василь Макух через три роки спалив себе живцем на Хрещатику, протестуючи проти того ж винародовлення) саме в часи Шелеста. Невдовзі на-стануть 1970-ті: похмуре десятиліття Щербицького (цей новий партійний лідер-«технократ» вже принципово не говорив українською навіть із письменниками), Маланчука (ідеолог КПУ, «уславився» боротьбою з національною інтелігенцією) й Федорчука (голова КДБ УРСР з особливим садизмом переслідував не лише реальних, але й потенційних інакодумців). На його тлі часи Шелеста видаватимуться вже вельми ліберальними. І це ще раз підкреслює неймовірний трагізм «українського ХХ століття».
[з передмови]
Переглянути на сайті видавництва
