З глибоким сумом повідомляємо, що 22 лютого на 91-му році життя перестало битися серце Івана Михайловича Дзюби

Відхід у засвіти визначного громадського діяча, науковця, академіка НАН України, дійсного члена НТШ, співголови Головної редколегії Енциклопедії Сучасної України, Героя України Івана Дзюби – тяжка втрата для наукової спільноти не лише України, а й усього світу. Все своє життя акад. І. Дзюба самовіддано працював в ім’я України та розбудови Української Держави. Він жив Україною, болісно сприймав її проблеми, радів успіхам і засмучувався від поразок, та насамперед він працював для її розвитку, для того, аби вона ввійшла в коло європейських держав рівноправною, багатою й справді вільною.

“Загальнолюдські, гуманістичні цінності – свобода, рівність, братерство – не можна утверджувати там, де існує нерівність націй.”

Ця думка Івана Дзюби є наскрізною для всієї його творчості: від пристрасних полемічних виступів у кінотеатрі «Україна» на прем’єрі «Тіні забутих предків» та в День пам’яті в Бабиному Яру до сторінок його праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», що стала маніфестом українського шістдесятництва й поширилася в перекладах усіма основними мовами світу.

Він був натхненником підготовки й видання «Енциклопедії Сучасної України», в якій мріяв подати увесь обшир знань про нашу Державу.

Його наукові здобутки й громадська діяльність відзначені багатьма нагородами України, зокрема й найвищими – Героя України та Національною премією України ім. Т. Шевченка.

Усі, хто мав честь і привілей працювати з Іваном Дзюбою, знали його не лише як талановитого вченого, публіциста, а й як щиру людину, здатну завжди зрозуміти й прийти на допомогу. Звістка про його смерть спричинила невгамовний біль усім, кому доля дарувала нагоду зустрітися з цією чудовою людиною.

Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, Головна редакція ЕСУ та численні її автори висловлюють глибоке співчуття рідним і близьким, колективу. Пам’ять про незабутнього Івана Михайловича буде повік серед українського народу.