(1900 – ?) закінчив Київський політехнічний інститут у 1926 р. За фахом – інженер-електротехнік. Від 1926 – редактор технічного відділу та голова електротехнічної секції Інституту української наукової мови ВУАН. На початку 1930-х рр. працював у словниковому відділі Інституту мовознавства ВУАН. Співредактор (разом із В. І. Орловським) «Російсько-українського словника банківського діловодства» (К., 1925), укладач та співукладач низки термінологічних видань, серед них: «Словник технічної термінології: Електротехніка. (Проєкт)» (К., 1928), «Словник технічної термінології: Загальний. (Проєкт)» (К., 1928) (разом із Т. Ф. Садовським), «Практичний словник виробничої термінології» (Х., 1931), «Словник гірничої термінології. (Проєкт)» (Х., 1931) (разом із П. І. Василенком), а також «Радіословник (українсько-російський)» (Х.; К., 1932).