Енциклопедичні підсумки 2021 року

Для всіх українців величною подією 2021 року стала 30-та річниця від Дня відродження незалежності нашої держави. “Незалежність держави можна найкраще пізнати та зрозуміти, порівнюючи її зі свободою людини”, – розмірковує архієпископ Любомир Гузар і продовжує, – “можна без застережень твердити, що існування народів і держав та їхня незалежність така ж природна, як свобода поодиноких осіб”. За власну гідність і свободу, за незалежність і соборність України 8 років воюють українці з московськими окупантами. Цей рік знаменний ще одним ювілеєм – 20-річчям від часу виходу друком першого тому “Енциклопедії Сучасної України”. До цієї дати редакція ЕСУ поповнила електронну версію енциклопедії матеріалами 23-го тому, завершивши оприлюднення статей на літеру “Н”. З цієї ж нагоди Інститут енциклопедичних досліджень НАН України здійснив опитування користувачів електронної версії ЕСУ (результати опитування див.: https://doi.org/10.37068/evu.13.3).

2021 року академічна спільнота та громадськість вшанували 90-річчя співголови редакційної ради “Енциклопедії Сучасної України” Івана Дзюби проведенням урочистих читань, організованих Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України, а також виходом у світ кількох праць і низки статей у різних періодичних виданнях. Вітальний “марафон” завершує стаття в щойно опублікованому 13-му випуску «Енциклопедичного вісника України» (https://doi.org/10.37068/evu.13.6), доповнюючи корпус знань про Івана Дзюбу особистими спогадами відомих інтелектуалів.

До ювілею відновлення української незалежності Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин спільно із закордонними дипломатичними установами України ініціювало встановлення у багатьох країнах світу меморіальних дощок українським дипломатам періоду визвольних змагань 1917–1921 років. Під час роботи над вивченням знакових місць, пов’язаних із діяльністю українських представництв за кордоном, було зібрано чимало нових матеріалів, зокрема й біографічного характеру. Їх оприлюднити планують в енциклопедичному довіднику “Місця пам’яті української дипломатії” (про задум цього видання див.: https://doi.org/10.37068/evu.13.2).

У 2021 році вийшли друком кілька важливих енциклопедій. Так, науковці Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника спільно з істориками інших університетів та академічних установ під керівництвом проф. Миколи Кугутяка, опублікувавши 4-й том, завершили роботу над проєктом “Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: енциклопедія”. Загальний обсяг видання склав близько 3000 фахових статей. Перші три томи з’явилися у 2018, 2019 і 2020 роках.

Шевченкознавчі студії збагатилися “Шевченківською енциклопедією: Тарас Шевченко та його сучасники”, яку підготували науковці Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (відп. ред. Олександр Боронь). Літературознавчий доробок на ниві енциклопедистики доповнили фахівці Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, уклавши енциклопедію “Микола Гоголь і Україна” (відп. ред. Григорій Самойленко). Заслуговує на увагу й “Літературна енциклопедія Черкащини”. Її укладач – професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Володимир Поліщук – упродовж років оприлюднював енциклопедичні матеріали на сторінках наукової періодики, не маючи достатніх можливостей для видання енциклопедії. Зрештою, йому вдалося здійснити задум, опублікувавши перший із трьох томів.

Побачило світ перше в історії енциклопедичне видання ісламських термінів українською мовою – “Іслам: енциклопедичний словник” (укл. Ігор Козловський, Михайло Якубович, Руслан Халіков, Саїд Ісмагілов). Енциклопедичний словник готували від 2013 року. У ньому вміщено понад тисячу гасел, що описують ісламську теологію, історичних постатей, події, релігійні школи тощо.

“Педагогічна енциклопедія Закарпаття” (Т. 1: А-Н) – так називається ще одна енциклопедія, що вийшла друком нещодавно у видавництві “Карпати”. Її створено за Програмою підтримки видання творів місцевих авторів, популяризації закарпатської книги та сприяння книгорозповсюдженню на 2021–2023 рр.

Нагадаємо, що нині в Національній академії наук України продовжують роботу над додатковими томами до «Енциклопедії історії України», зорієнтованими на цілісну й інтегральну репрезентацію соціогуманітарного, зокрема історичного, знання про Україну в розширеному енциклопедичному форматі (голова редколегії акад. НАН України Валерій Смолій). Також укладають низку інших енциклопедій.

Попри згадані праці, 2021 рік виявився не надто плідним на енциклопедичні видання. Вочевидь, цю ситуацію спричинила пандемія COVID-19, збивши багатьох із нас з усталеного ритму життя. Саме у зв’язку з нею було перенесено на наступний рік кілька важливих в Україні та світі подій – відповідно 7-му наукову конференцію “Українська енциклопедистика” (Київ) та European Encyclopedia Conference (Загреб).

Джерело: «Енциклопедичний вісник України», вип. 13, 2021 р., с. 5-8.