Онлайн-версію «Енциклопедії Сучасної України» поповнено 3 тис. статтями на літеру »О»

Цього тижня онлайн-версія ЕСУ поповнилася трьома тисячами нових статей, вони складають 24 том енциклопедії на літеру «О», що за своїм обсягом – найбільший зі всіх оприлюднених.

Загальний поточний реєстр статей ЕСУ (від «А» до «О», 19 літер із 32-х) нині становить понад 67 тисяч. Це стільки ж, як повний обсяг («А»–«Z») «Хорватської енциклопедії».

Вже не раз зауважували, що ЕСУ – це найбільша українська енциклопедія, будь-коли опублікована. Якщо її порівняти з відомими європейськими онлайн-енциклопедіями (див. Атлас національних онлайн-енциклопедій світу), то за обсягом поки що поступаємося їм не дуже суттєво, а за умови завершення роботи над всіма літерами, ймовірно, випереджатимемо деякі з них. Наприклад, французька електронна енциклопедія «Larousse» нині містить 90 тис. статей. А от «Britannica» чи «Велика норвезька енциклопедія» – понад 200 тис. статей.

Серед тих 13 літер української абетки, на які ще не підготовлено статті, доволі потужними є, принаймні, 5, очевидно, на кожну з них припадатиме по 3-4 томи ЕСУ. Крім цього, ми збираємо важливі статті на вже опубліковані літери, що з різних причин не потрапили до томів, і їхній реєстр вже сягає бл. 10 тис.

ЕСУ впевнено завойовує читачів, про що свідчить кількісні показники перегляду сторінок сайту енциклопедії. Як видно з графіків на рис. 1-2, у цьому році порівняно з таким самим періодом минулого року (24 лютого – 30 вересня), незважаючи на війну, кількість переглядів сторінок і відвідувачів сайту зросли на 17% і 18% відповідно.

Рис. 1. Динаміка переглядів сторінок ЕСУ

Рис. 2. Динаміка відвідувань сайту ЕСУ

Зростання інтересу до ЕСУ засвідчує й сторінка Інституту енциклопедичних досліджень НАН України у Facebook, аудиторія читачів якої перманентно збільшується й наразі становить майже 13 тис. Чимало читачів лишають власні відгуки й висловлюють вдячність за можливість краще пізнавати минуле й сучасне України – історію, культуру, природу, географічні об’єкти, основні населені пункти, важливі події, а головне – визначних представників українського народу, тих, хто досягнув не лише всеукраїнських, а часто й світових висот у професійній діяльності. Це письменники, художники, співаки, науковці, архітектори, спортсмени тощо. Серед них – воїни ЗСУ, без повсякденного подвигу яких не була б можлива наша робота. Велика дяка їм за це!

За період від початку агресії РФ проти України (24 лютого – 30 вересня) на сторінці Google статті ЕСУ відображалися для 93,4 млн пошукових користувацьких запитів. За ці неповні 8 місяців статті ЕСУ переглянули 1,3 млн читачів, окрема частина з яких – постійні читачі, ті люди, котрі розуміють важливість академічних енциклопедичних знань та, зрештою, гідно оцінюють нашу працю, за що їм велика вдячність. Сьогодні, мабуть, як ніколи, зросла потреба в об’єктивній, правдивій інформації, оскільки ворог бореться не лише зброєю, а й ідеологічно, спотворюючи реальність фейками, дезінформацією, тотальною брехливою пропагандою, основне завдання якої – зламати єдність українців, посіяти недовіру до них з боку інших народів. Важливість швидкого доступу до достовірної інформації національного значення розуміють енциклопедисти світу, які 6-8 жовтня зібралися у Загребі й обговорювали серед інших проблему релевантного представлення в Google сторінок національних онлайн-енциклопедій. Науковці Інституту енциклопедичних досліджень не змогли взяти безпосередньої участі у цьому зібранні, але звернулися через відеозв’язок до колег зі словами вдячності та розповіли про загальний стан діяльності редакції ЕСУ у воєнний час. Для нас надзвичайно важливою є підтримка європейських і північноамериканських енциклопедистів. Багато з них ще в перші дні її висловили.

Як писав М. Рильський, «нове життя нового прагне слова». Аналіз запитів на сторінки ЕСУ за період російсько-української війни дає чимало поживи для роздумів. Основний із них – статті енциклопедії тією чи іншою мірою корелюють із важливими подіями чи дискурсами в суспільному житті країни.  Так, у різні місяці популярними були такі статті.

Лютий (24-29.02)

1. Бандера Степан Андрійович
2. Гостомель
3. Денаціоналізація
4. Міжнародний військовий трибунал
5. Військова адміністрація
6. Бандерівці
7. Інфраструктура
8. Без’ядерний статус України
9. Вогнепальна зброя
10. Воєнна тактика

Березень

1. Бандера Степан Андрійович
2. Бандера Андрій Степанович
3. Дацишин Артем
4. Біологічна зброя
5. Забруднення довкілля
6. Денаціоналізація
7. Бойові отруйні речовини
8. Бандерівці
9. Міжнародний військовий трибунал
10. Дивізіон

Квітень

1. Бандера Степан Андрійович
2. Ленд-ліз
3. Забруднення довкілля
4. Карпати (Карпатські гори)
5. Міграція тварин
6. Азовське море
7. Вісь Рим-Берлін
8. Лазери в медицині
9. Населення України
10. Демографічна криза

Травень

1. Ленд-ліз
2. Забруднення довкілля
3. Бандера Степан Андрійович
4. Бета-випромінювання
5. Екологічні глобальні проблеми
6. Біосфера
7. Демографічна криза
8. Багатоборство
9. Міграція тварин
10. Дніпро

Червень

1. Бандера Степан Андрійович
2. Валовий внутрішній продукт
3. Екологічні глобальні проблеми
4. Мікро- і мікроелементи
5. Лікарські рослини України
6. Забруднення довкілля
7. Конфлікт
8. Грошові агрегати
9. Державне регулювання економіки
10. Вітаміни

Липень

1. Бандера Степан Андрійович
2. Дунай
3. Головна Українська Рада
4. Волюнтаризм
5. Дніпро
6. Ленд-ліз
7. Бурятія, Республіка Бурятія
8. Карпати Карпатські гори
9. Діалект
10. Лікарські рослини України

Серпень

1. Лібералізм
2. Бандера Степан Андрійович
3. Кемпе Лавро Гнатович
4. Йосафатова долина
5. Географічний центр України
6. Інфраструктура
7. Карпати (Карпатські гори)
8. Дніпро
9. Міжнародний військовий трибунал
10. Націоналізм

Вересень

1. Головна Українська Рада
2. Мікро- і макроелементи
3. Біологічна система
4. Легка атлетика
5. Біологія
6. Галицька битва
7. Запозичені слова
8. Громадянська ідентичність
9. Історичні етапи інформаційних революцій
10. Колискові пісні

Прикметною є й інформація про географічний обшир читачів ЕСУ. Зокрема, за період війни зросла кількість читачів із-поза України, особливо показовою в цьому сенсі є Польща (часта відвідувань минулого року була 0,5%, а нині – 4%). Звісно, це пов’язано з великою кількістю українців, які знайшли тимчасовий прихисток у братній країні. Цей же чинник, очевидно, впливає на збільшення частки читачів із Німеччини, Чехії, Франції, Нідерландів тощо. Дещо збільшилася й частка читачів із РФ. Можливо, об’єктивна інформація в ЕСУ розкриє очі, принаймні, адекватно мислячій частині мешканців країни-агресора на те, у яку прірву завів їхню країну кремлівський диктатор, а також на трагізм цієї війни для обох країн і всього світу.

Табл. 1. Країни, з яких сайт ЕСУ відвідували найчастіше

24 лютого – 30 вересня 2022	Порівняно з минулим роком (весь період)
Україна 82% Польща 4% Німеччина 2,4% США 1,6% Чехія 0,9% РФ 0,8% Італія 0,8% Нідерланди 0,7% Франція 0,6% Велика Британія 0,5%	Україна 95% США 0,9% РФ 0,6% Польщa 0,5% Німеччина 0,3% Нідерланди 0,2% Чехія 0,2% Італія 0,1% Канада 0,1% Велика Британія 0,1%